30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми. Торгівля людьми є злочином проти людяності, вона включає акт вербування, перевезення, передачі, приховування або одержання людини за допомогою застосування сили, примусу або іншими засобами, з метою її експлуатації.

Метою торгівлі людьми може бути:

  • вербування;
  • перевезення;
  • передача;
  • продаж; 
  • усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;
  • використання у військових конфліктах;
  • примусове залучення до злочинної діяльності; 
  • трансплантація чи насильницьке донорство, примусове вилучення органів;
  • сексуальна експлуатація, примус до заняття проституцією, примусове використання у проституції та порнобізнесі; 
  • рабство і ситуації, подібні до рабства;
  • трудова експлуатація, примусова праця;
  • залучення в боргову кабалу;
  • використання шантажу, погроз, насильства.
  • примусове жебрацтво;
  • сурогатне материнство.

За даними Міжнародної організації праці у світі близько 40 мільйонів людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а одна з чотирьох жертв – дитина. Крім того, зараз у світі до роботи задіяно 152 мільйони дітей віком від 5-ти до 17-ти років. За даними ЮНІСЕФ понад 1,2 млн дітей щороку стають жертвами торгівлі людьми.

Хто може потрапити в ситуацію торгівлі людьми:

  • попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;
  • попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці тощо;

Торговці людьми перш за все звертають увагу на тих, хто опинився в ситуації незахищеності: бездомних, підлітків, які втекли з дому, людей із наркозалежністю, біженців, тимчасово безробітних, які шукають хоч якийсь заробіток.

Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.

Спостережувані тенденції:

  • Активне вербування (через особистий контакт, Інтернет, місцеві газети в країнах призначення);
  • Переселенці – мішень для шахрайських схем;
  • На неконтрольованих територіях: всі мешканці (жінки та дівчата, чоловіки та хлопці, діти).

Ціна людини на “ринку рабів” –  близько 90 доларів. Це дешевше, ніж пара брендового взуття. За статистикою, рятуються від рабовласників XXI століття лише один відсоток тих, хто потрапив до рабства. За оцінкою Міжнародної організації з міграції, понад 23 % дівчат-проституток у Європі – українського походження.

В сучасному світі маніпулюючи бажаннями та намірами громадян, злочинці ошукують та експлуатують, примусово втягують у злочинну діяльність, примушують до жебрацтва. Жертвою може стати кожен, будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої потерпають чоловіки, жінки та діти.

З початку повномаштабного вторгнення ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми значно підвищився. Під час війни все більше людей, особливо з числа переміщених осіб, потрапляють у скрутне становище. Складний психологічний стан людей, які змушені були залишити власні домівки, пройти крізь інші важкі випробування, грає на руку злочинцям. Експлуатація може відбуватися як у середині країни, так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.

В Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема соціальна, медична, правова, освітня та матеріальна. Із заявою про необхідність такої допомоги слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання. Закон України “Про протидію торгівлі людьми” визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам. Відповідно до цього Закону особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Як не стати жертвою торгівлі людьми?

  1. Надавайте документи лише офіційним особам, зберігайте їх електронні копії;
  2. Повідомляйте близьким про деталі поїздки;
  3. Не віддавайте нікому мобільний телефон;
  4. Повідомляйте рідним про місце перебування та роботи;
  5. Приймайте допомогу лише від офіційних організацій та перевірених осіб.

Національна гаряча лінія з попередження торгівлі людьми, гендерної дискримінації та домашнього насильства – 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

За підтримки Міжнародної організації з міграції щоденно з 08:00 до 20:00 працює Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, у тому числі щодо безпечного виїзду за кордон: 0 800 505 501 та 527.